Ідея незалежних ЗМІ завжди почувала себе досить некомфортно.
Бо власне, це є дуже небезпечною роботою — в будь-який час в будь-якій країні — писати і говорити правду. Ніде і ніколи вона не подобалася можновладцям, однак у багатьох країнах вони вчилися століттями її терпіти. Ніде і ніколи справжня правда не подобалася і обивателю. Вона виводить його з себе, збиває з звичного ритму життя, заважає спокійному розпорядку дня. І він намагається по можливості не брати її в голову. Але базову передумову існування людини – прагнення до свободи думки та слова – не вдалося ще зупинити ніколи й нікому. Хоча намагання це зробити, в тому числі і в Україні, були, є і будуть. Як ще з тих часів, коли видатний журналіст, керівник та один із засновників Центру журналістських досліджень, член правління Закарпатського відділення Національної спілки журналістів України Олег Ладижець писав про телефонні погрози «спалити квартиру за те, що пише всяке погане про УБОЗ». Так і сьогодні, коли влада промовляє про #нечуванусвободуслова, але водночас не розслідуються кримінальні справи з побиття журналістів, закриваються комунальні газети, будь-яка альтернативна думка називається «антидержавницькою».
Ось вже більше 7 років, як перестало битися серце відомого журналіста Олега Ладижця, але ідея його про незалежні журналістські дослідження жива й досі. Більше того, нещодавно вона заграла новими фарбами, оскільки отримала важливу ідеологічну підтримку своєму існуванню, а краще сказати – відродженню завдяки Закарпатському осередку партії «Соціалісти» та її очільнику Олексію Фазекошу, давньому товаришу Олега Володимировича. Про це нещодавно розповіли члени Комітету з організації роботи Центру журналістських розслідувань, до якого окрім власне О.Фазекоша також увійшли член Спілки журналістів України Володимир Мерцин (свого часу запропонував створити 10 мегабрендів Закарпаття), адвокат Олександр Семанцо, відомий інтернет-блогер та журналіст Михайло Васильєв, та шеф-редактор газети “Правозахист”, письменник Михайло Темнов.
Презентація оновленого Центру журналістських розслідувань відбудеться в першій декаді вересня 2018 року на базі Мукачівського офісу Закарпатської організації партії «Соціалісти». Однак, що важливо, й на цьому неодноразово наголошували члени Комітету, Центр не буде політичним проектом – в ньому вітатимуться різні думки та погляди, дослідження журналістів перевірятимуться на дотримання стандартів професії, а резонансні справи не замовчуватимуться. Разом з тим інтерес партії «Соціалісти» до роботи Центру є аж ніяк не випадковим.
Справа в тому, що як єдина на сьогоднішній день політична сила ідеологічного спрямування з чітким прицілом на європейські цінності партія «Соціалісти» відчуває потреби часу й розуміє, що незалежні ЗМІ – це вже давно не «четверта» влада, а третя, а може й вже друга. Й лише та партія, як це розуміє, отримає довіру у населення. Тим більше, що за Д. Ролзом, дійсно соціально орієнтована держава повинна забезпечити реалізацію п’яти видів основних благ: 1) базові свободи (свобода совісті, свобода думок та висловлювань); 2) свобода пересування і вибору заняття на тлі широкого вибору можливостей; 3) влада, повноваження і відповідальність, що набуваються залежно від посади і місця роботи; 4) прибуток і багатство у широкому розумінні як універсальні засоби, які мають обмінювальну вартість і необхідні для того, щоб прямо чи опосередковано досягти широкого спектра цілей; 5) соціальні основи самоповаги індивідів, що дають змогу громадянам відчувати власну значущість як особистостей, розвивати і реалізувати свої моральні якості та досягти власної мети з повагою до себе. Реалізація усіх цих благ неможлива без чіткого, справедливого й незаангажованого інформування суспільства.
Ось що з цього приводу зазначив Олексій Фазекош: «Тенденції розвитку сучасного українського суспільства підтверджують тезу про те, що Україні потрібна справді незалежна та незаангажована журналістика. Колись, я, разом з нині вже покійним Олегом Ладижцем, корифеєм та легендою української журналістики створили Центр журналістських розслідувань в Закарпатті. Це було сміливо свого часу, але вир подій згодом звів ідею нанівець. Разом з тим сьогодні ми чітко відчуваємо, що ніколи ще держава не мала таких можливостей маніпулювання суспільною свідомістю, які мають сьогодні глобалізовані ЗМІ. На часі запитання: хто ж реально управляє світовими процесами – держави з їх традиційними інститутами влади чи ЗМІ з їх потенціалом формувати громадську думку. Сьогодні все важче говорити про справжню незалежність журналістики, а тому відновлення роботи Центру – це не примха, а вимога часу. Також не є випадковою і співпраця з обласною організацією партії «Соціалісти», адже так чи інакше, проте ідеї соціальної справедливості вони є базовими для журналістики. Через два тижні відбудеться відкриття центру, одночасно пройде й презентація книги відомого закарпатського правозахисника Михайла Темнова «Сади хаосу» (нова редакція), до якої я написав передмову та намалював ілюстрації».
Інформацію про те, що в Центрі працюватимуть незалежні й незаангажовані журналісти підтвердили й інші члени Комітету. Зокрема, Володимир Мерцин акцентував увагу на тому, що «відкриття Центру стане дуже важливою справою, адже зараз існує неймовірна кількість ЗМІ пропагандистського типу, але ж потрібно давати загалу й суспільству альтернативні погляди на життя та проблеми. При цьому спираючись лише на факти, а не на власну або викривлену інтерпретацію фактів. Світ рухається вперед через бренди, і, сподіваюсь, що Центр журналістських розслідувань стане ще одним мегабрендом Закарпаття».
І в це справді можна повірити, адже як колись сказав відомий соціолог О. Зінов’єв «засоби масової інформації – це Ватикани сучасного світу. Сьогодні преса робить те, що століття тому робили священики і Церква. Телебачення, газети, радіо, інформаційні агенції грають першу скрипку у ментальній ідеологічній сфері. Дехто називає ЗМІ „четвертою владою”. Але це значно більше. Міць нинішніх мас-медіа переважає всі можливості, які будь-коли мала та чи інша релігійна організація. А подекуди і державна влада». Як правильно використати цю міць – з цим організатори Центру також вже визначились. Зокрема, адвокат Олександр Семанцо наголосив, що результатом роботи Центру має стати не лише розповсюдження інформації, але й певною мірою контроль за діями влади. А Михайло Васильєв наголосив на тому, що лише незалежні журналістські розслідування зможуть забезпечити соціальну та інформаційну безпекою українського суспільства, чим, на жаль, сьогодні майже ніхто не займається: «Об’єктивні та незалежні ЗМІ, якщо будуть працювати належним чином, досить швидко вичавлять усе інформаційне сміття».
Що ж, дійсно, створення супутникового зв’язку, кабельного радіо і телебачення, масове поширення комп’ютерів і Інтернету посприяли формуванню глобальних, загальносвітових інформаційних мереж і можливості поширення потрібної інформації в будь-якому куточку земної кулі. Вплив ЗМІ на все, що відбувається в житті людства прийняв загальний характер. Однак оцінки їхнього зростаючого впливу на політику та суспільство далеко не однозначні, а часом і протилежні. Деякі вчені бачать у ньому паростки нової, більш високої та гуманної цивілізації — інформаційного суспільства, реальний рух до антибюрократичної держави, здатної успішно розв’язати найбільш гострі конфлікти сучасного світу. Це, до речі, складає й основу бачення партії «Соціалісти» на подальший розвиток ЗМІ. Інші фахівці, констатуючи спустошуючий і руйнуючий вплив ЗМІ на особистість, суспільство та культуру в цілому, оцінюють підвищення ролі інформаційної влади більш песимістично. Досвід показує, що потенційно ЗМІ здатні служити різним цілям. З одного боку, вони можуть освічувати людей, допомагати їхній компетентній участі в суспільному житті, сприяти особистісному становленню. Але з іншого, що відбувається сьогодні досить часто-духовно поневолювати, дезінформувати, іноді не бажаючи того, розпалювати масову ворожнечу, сіяти недовіру та страх. Разом з тим, якщо незалежні ЗМІ насправді сповідуватимуть ідеї соціальної справедливості як етичний імператив, котрий повинен направляти усю їх роботу, то це виведе українське суспільство на новий інформаційний та соціальний рівень. Принаймні, у цьому чітко впевнені в партії «Соціалісті» та Закарпатському Центрі журналістських розслідувань.