За словами Железняка, незважаючи на те, що закон не передбачав захисту «Енергоатому» від банкрутства, Галущенко через підконтрольних осіб провів компанію до переліку боржників, тимчасово звільнивши від сплати мільярдних боргів. Нардеп опублікував повну хронологію цієї тіньової операції.
Після заяв НАБУ про викриття масштабної корупції в енергетиці народний депутат України Ярослав Железняк розкрив, як працювала схема «Шлагбаум» в «Енергоатомі», яку, за його словами, очолював тоді ще міністр енергетики Герман Галущенко. Суть схеми полягала в отриманні мораторію на виконавчі провадження для блокування виплати боргів кредиторам.
Про це Железняк написав у своєму телеграм-каналі.
«Зараз я вам розкажу історію, як Герман Галущенко зробив з Ради співучасників — депутатів та Уряд — цього свого проекту заробляння мільярдів «Енергоатомі». «Шлагбаум» або схема мораторія на виконавчі провадження була відома. Більш того, ми в ТСК її розслідували і в результаті була відмінена», — йдеться в повідомленні нардепа.
За його словами, 22 травня 2024 року Верховна Рада мінімальною кількістю голосів (227) ухвалила закон №8316 про мораторій на банкрутство державних об’єктів критичної інфраструктури.
«Норми не стосуються „Енергоатому“ (хоча Галущенко вже пару разів намагався в закон енергетичні компанії засунути, був послан). Тому Галущенко разом з своєю бандою йде на пряме порушенн закону«, — стверджує Железняк.
-
27 липня 2024 — одна з військових частина Нацгвардії уклала контракт з ТОВ «УКРОП».
-
30 липня 2024 року — «Енергоатом» підписав договір з ТОВ «УКРОП» про участь як співвиконвець удержавному контракті.
-
31 липня 2024 року — «Енергоатом» надіслав копію цього договору до Міністерства стратегічних галузей промисловості (окремо від основної заяви).
-
1 серпня 2024 року — «Енергоатом» подав до Мінстратегпрому заяву про своє включення до переліку підприємств, щодо яких зупиняються виконавчі дії. До заяви підприємство додало лише листи від ТОВ «УКРОП» і Нацгвардії про відсутність заперечень, але без обов’язкового договору субпідряду.
-
2 серпня 2024 року — Мінстратегпром видало наказ №95, який включило «Енергоатом» до переліку боржників, щодо яких зупиняються виконавчі провадження під час воєнного стану. Це означає, що компанія тимчасово може не сплачувати борги кредиторам.
-
29 серпня 2024 року — тимчасова слідча комісія (ТСК) отримала від Мінстратегпрому копії документів і почала перевірку.
-
9 грудня 2024 року — ТСК офіційно звереулася до Мінстратегпрому з вимогою виключити «Енергоатом» зі списку боржників через відсутність належного договору субпідряду.
-
25 грудня 2024 року — Мінстратегпром відповіло, що не бачить підстав виключати «Енергоатом» із переліку боржників. Під відповіддю стояв підпис тодішнього очільника Мінстратегпрому Германа Сметаніна.
-
Січень-лютий 2025 року — після оприлюднення матеріалів ТСК адвокат підрядника «Енергоатому» подавскаргу.
-
У лютому 2025 підрядник звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом проти Мінстратегпрому.
-
26 червня 2025 року — Сметанін видав наказ №84, який виключив «Енергоатом» з переліку боржників, щодо яких зупиняються виконавчі провадження.
«Весь цей час схему тягнув тоді ще Міністр енергетики Герман Галущенко«, — стверджує Железняк.
За його словами, до схеми були також залучені на той момент очільник «Енергоатому» Петро Котін, тодішній віцепрезидент компанії та головний по фінансах Якоб Хармут, тодішній виконавчий директор з правового забезпечення «Енергоатому» Сергій Пушкар (нині — член НКРЕКП). Усіх цих людей нардеп пов’язує з бізнесменом, співвласником студії «Квартал 95» Тимуром Міндічем.
Железняк також переконує, що всі в Офісі президента України знали, що це схема.
«Всі в ОП знали, що це схема і тому Германа Галущенко зробили ще і Міністром юстиції. Тобто головний по виконавчим провадженням в країні. Схема і досі діє на інших державних підприємствах, якщо що. Теж в більшості через Міндіча.Ось вам і всі докази у скрінах», — резюмував народний обранець, додавши відповідні документи.
Корупція в «Енергоатомі»: нардеп описав схему розкрадань «Шлагбаум» (7 фото)
Нагадаємо, 10 листопада НАБУ розкрило деталі корупційної схеми в «Енергоатомі» (операція «Мідас»), де організоване угруповання систематично отримувало «відкати» в розмірі 10-15% від вартості контрактів. Ця схема отримала назву «Шлагбаум». Керівництво організації залучило осіб під псевдонімами «Рокет» (ймовірно, Ігор Миронюк) та «Тенор» (ймовірно, Дмитро Басов). «Рокет» і «Тенор» контролювали кадрові призначення, закупівлі та фінансові потоки в «Енергоатомі». Контрагентам нав’язували умову сплати «відкату» за уникнення блокування платежів за вже надані послуги/продукцію або за позбавлення статусу постачальника. Фактично, стороння особа («смотрящий») без формальних повноважень взяла на себе роль тіньового управління стратегічним підприємством з доходом понад 200 млрд грн. «Рокет» організовував збір коштів, використовуючи широкий простір для блокування платежів, оскільки «Енергоатом» має право на відтермінування післяплати до пів року і захищений від примусового стягнення заборгованості в умовах воєнного стану.
