Як в Києві прибрати сміття з вулиць, біля будинків, позбутися стихійної торгівлі й незаконних кіосків розповів в.о. директора Департаменту з благоустрою КМДА Тарас Панчій.
Всі кіоски на Шулявці, Академмістечку й Лук’янівці знесуть, обіцяє він.
– Що буде зроблено в плані благоустрою території біля станції метро «Шулявська», коли вивільнять від торгівлі площі поряз із столичними станціями метро «Лук’янівська», «Академмістечко», «Житомирська», «Лісова» та інші?
– Зараз тривають роботи щодо перекладання мереж і підготовка до реконструкції Шулявського шляхопроводу, – повідомляє Тарас Панчій. – Ті кіоски, що заважали будівельникам, ми демонтували, а частину пересунули в інше місце. Нині це дійсно жахливе місце. Тут весь пішохідний простір заставлений ларками. Безліч тимчасових споруд стоїть по всій ширині тротуарів, а пішоходів витіснено на проїжджу частину. На Академмістечку ситуація ще складніша: до метро люди дістаються лабіринтами з кіосків.
Наразі господарі частини тимчасових споруд (ТС) сплачують до бюджету кошти. За рішенням Київради до моменту проведення районного конкурсу на розміщення ТС, кіоски, які сплачують місту пайову участь, демонтувати заборонено.
– Коли ситуація з МАФами у столиці стане цивілізованою?
– Ситуація з кіосковими шанхаями обов’язково виправиться, коли запрацює Комплексна схема розміщення МАФів.
Нагадаю: у 2013 – 2014 роках у столиці було більше 20 тисяч МАФів, а до бюджету сплачували лише за 1000, – говорить Тарас Панчій. – Тоді місто зробило ортофотоплан і надало можливість підприємцям відмітити на ньому свої кіоски, запропонувало договори про сплату пайової участі до бюджету. Власники ТС, хто виконав ці процедури, мають право торгувати до моменту проведення конкурсів у районах. Всі інші МАФи ми зараз активно зносимо.
Місто розробило Комплексну схему розміщення ТС у спеціально відведених місцях, поза комунікаціями, поза пішохідними зонами (тротуарами), подалі від пересадкових транспортних вузлів, перехресть, шкіл, але в зоні доступності для покупців-пішоходів.
Було затверджено й єдиний архетип кіосків, на яких кольоровими смужками відмічено спеціалізацію торгової точки: квіти, кава-солодощі, побутові послуги й інше.
В Печерському, Солом’янському, Шевченківському, Дарницькому (завершується) районах вже відбулися конкурси, підприємці обрали собі нові місця дислокації за новою Комплексною схемою. Незабаром через конкурси пройдуть всі інші торговці столиці.
Після того власники МАФів із своїм крамом мають переміститися на нові місця, й протягом 6 місяців змінити вигляд свого кіоску у відповідності до архетипу. Інші МАФи будуть знесені. Таким чином ситуація з засиллям торгових ларків у столиці буде вирішена.
Поряд із станціями метро, на той таки Шулявці, Академмістечку , Житомирській та інших, на територіях великих пересадкових вузлів жодних ларків не буде. Тут максимально звільнимо простір заради безпеки людей й естетики міських територій. Будуть лави для відпочинку, дерева, вічнозелені кущі… Так вже зробили поряд з станціями метро «Політехнічний інститут» й «Тараса Шевченка». Так буде й на Шулявці по завершенні реконструкції шляхопроводу. Адже проектом передбачено повний благоустрій всієї прилеглої території. Зникнуть також торгові ряди з одягом, розташовані вздовж вулиці Довженка.
– Площа перед Центральним залізничним вокзалом схожа на величезний ринок, де продають все – від трусів до цибулі з м’ясом…
– Стихійна торгівля біля вокзалу – головний біль не тільки столичної влади. Аби навести тут порядок створена комісія за участі міністра інфраструктури, мера Києва, ген директора Укрзалізниці, директора залізничного вокзалу. Але, поки що, до остаточного вирішення проблеми далеко, – пояснює Тарас Панчій.- Відбуваються регулярні рейди поліції разом з «Київблагоустроєм», стихійну торгівлю трусами, шкарпетками й іншим крамом щоразу розганяють, але підприємці-стихійники з’являються знову і знову.
– Як вирішити проблему раз і на завжди?
– Центральний вокзал – ворота столиці, і всю територію навколо планується осучаснити, надати їй цивілізованого вигляду. Тут планується зробити капітальний ремонт, а стихійної торгівлі не буде. Кожен день з 8 до 20 години біля вокзалу працюють два інспектори з столичного благоустрою, які наводять порядок. Якщо у поліції та керівництва залізничного вокзалу з’явиться позиція, що стихійної торгівлі тут не має бути, то там її й не буде.
Нажаль, у наших інспекторів з благоустрою є певні обмеження аби видалити стихійну торгівлю з вулиць міста. Вони можуть лише скласти адмінпротокол за умови, якщо торговець добровільно надасть паспортні дані. У поліції є повноваження вимагати дані, складати протоколи про порушення й вилучати товар, але не вистачає часу й сил на боротьбу із торговцями. Як вирішити проблему? У Києві достатньо комунальних ринків з пільговими місцями для людей, які хочуть продати вирощені власноруч овочі чи інші продукти. Їх треба туди перемістити. Муніципальна варта вже приходить на допомогу районним адміністраціям й може допомогти обмежити стихійну торгівлю на вулицях.
Зараз інспектори з благоустрою складають адмінтротоколи у відповідності до статті 152 Кодексу України про адміністративні порушення (АК). Ця стаття передбачає невеликі штрафи для фізичних осіб (від 340 до 1360 грн.) , що не мотивує більше не скоювати правопорушень. Юридичних осіб штрафують на 850-1700 грн. Бувають випадки, коли власник пересувної ятки пропонує інспектору сплатити штраф на місці аби продовжити торгувати. Або водій машини, що викинув сміття у лісосмузі сплачує штраф, якого не вистачить покрити витрати на прибирання. Тому Департаментом благоустрою КМДА були розроблені зміни до адміністративного законодавства й нині проект знаходиться на розгляді в комітетах Верховної Ради. Ми вважаємо, що потрібно збільшити штрафи до 40 тисяч гривень й спростити процедуру складання адмінпротоколу. Я дуже дякую народному депутату Дмитру Білоцерковцю, який досконально володіє тематикою й наразі проводить проект змін до АК через парламент. Сподіваюся, що зміни скоро приймуть, і це сприятиме наведенню чистоти й порядку у містах й селах країни.
– Останнім часом багато скарг від мешканців столиці надходить через несвоєчасно вивезене сміття, його накопичення. Чому таке відбувається?
– Незадовго до нового року у столиці з’явився новий єдиний виконавець послуги з вивезення сміття – «Київкомунсервіс», – пояснює Тарас Панчій. – Якщо Керуючі компанії районів одразу уклали договори про вивезення побутового сміття, то юридичні особи – ні. Довелося виявляти місця перенакопичення сміття. Виявилося, що багато ресторанів, кафе, фірм носили свій непотріб й забивали ним контейнери у дворах житлових будинків: обсяги сміття не відповідали сплаченим мешканцями коштам за його вивіз. КМДА створила групи у районах, які відпрацювали з підприємцями (юридичними особами) договори з новою комунальною компанією. Інспектори з благоустрою щоденно моніторили ситуацію з непотребом, скидали дані спеціальній мобільній групі, що координувала подальше вивезення бруду. Наразі ситуація з обсягами сміття й сплатою за його утилізацію вирівнюється. Як і з тими «сірими» перевізниками, що брали гроші з підприємців за вивезення, а свого транспорту, й тим більше – договорів з полігонами не мали, й розмножували по околицях міста й лісовій зоні стихійні звалища. У КМДА було завдання позбутися «сірої схеми» на ринку вивозу сміття й ця робота завершується.
Скоро у столиці оголосять традиційний місячник з благоустрою й прибирання. Відбудуться толоки у парках й біля водойм. Райони міста змагатимуться за кращий двір, підприємство, приберуть й стихійні звалища, що залишилися по кутках міста.
Джерело: vechirniykiev.com.ua
